БДКПБКТ

ІСТОРІЯ ТЕХНІКУМУ

Білгород–Дністровський сільськогосподарський технікум, як навчальний заклад по підготовці фахівців із середньою спеціальною освітою, був організований у 1940р. в селі Російська Іванівка Старокозацького району Ізмаїльської області. Із початком Великої Вітчизняної війни технікум припинив своє існування. Рішенням Ізмаїльського обласного виконавчого комітету № 106 від 2 листопада 1944 року діяльність технікуму була відновлена. Його переведено із с. Російська Іванівка до міста Білгород-Дністровський. Згідно з постановою Ради Народних Комісарів УРСР № 1707 від 12 грудня 1944 р. навчальний заклад отримав назву "Білгород–Дністровський технікум рільництва". Для проведення навчальних занять за технікумом закріпили три будинки колишнього дитячого притулку по вул. Калініна № 35,36,37 із подвір'ям та садом. Для створення навчально-дослідного господарства було передано господарство "Розсадник" на відстані 4 і 8 кілометрів від Білгорода-Дністровського із земельною площею 230 га, будівлями, садом та лісосмугами. Директором технікуму призначено Гапонюка Дмитра Володимировича.

Заняття розпочалися 15 листопада 1944 року за спеціальністю "Агрономія". Перший випуск агрономів відбувся в грудні 1944р. у кількості 20 осіб. В подальшому випуски агрономів відбуваються щорічно.

В 1945 році технікум здійснив прийом студентів за спеціальністю "Виноградарство". Випуск агрономів-виноградарів відбувся в 1949р. Підготовка агрономів-виноградарів, з деякими перервами, тривала до 1976 року.

В 1949р. розпочався прийом студентів за спеціальністю "Механізація сільського господарства". 1953рік - перший випуск техніків-механіків. З 1956р. підготовку фахівців цієї спеціальності було переведено до Ізмаїльського технікуму механізації та електрифікації сільського господарства.

В жовтні 2001року технікум перейменовано в Білгород–Дністровський державний аграрний технікум з отриманням статусу вищого навчального закладу І рівня акредитації.

Навчально-виховний процес у технікумі організовано відповідно до "Положення про організацію навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації" та нормативних документів Міністерства освіти та науки України, Міністерства аграрної політики України. 

Навчальні програми орієнтовані на те, аби студент засвоїв теорію і практику господарювання та управління. Заняття проводяться за лекційно-семінарською формою навчання з використанням інноваційних технологій (ділові та імітаційні ігри, КВК, заняття-конкурси, конференції, диспути), активно впроваджуються комп'ютерні технології.

Підсумковий контроль знань студентів здійснюється через систему заліків та іспитів.

ПРАЦІВНИКИ ТА СТУДЕНТИ

В технікумі навчається понад 800 студентів денної форми навчання, більше як 200 студентів–заочників. За останні роки студенти технікуму – неодноразові призери обласних предметних олімпіад. Навчальний процес забезпечують 163 працівники, 78 з яких викладачі. Серед викладацького складу 25 – спеціалісти вищої категорії, 10 – мають педагогічне звання "Викладач – методист", 6 – мають звання "Старший викладач".

В 50–х – 70-х роках ХХ ст. дієвим органом у технікумі була комсомольська та партійна організації. Першим секретарем студентської комсомольської організації технікуму був Невіднічий В.І., надалі – Сергієнко Г.І., Шувалов Є.І., Александрук С.Є., Яблінська К.В., Майстро В.І., Попа Л.М. Партійну організацію багато років очолювала Потапова Н.О. Одним з кращих голів профспілкової організації технікуму визнано Кольцун А.Д..

Бібліотека технікуму нараховує більше 80 тисяч примірників навчальної, довідкової, методичної та художньої літератури. Бібліотека має читальний зал на 70 місць


Новости

Подписаться на RSS

Работа кабінету № 50

Кабінет № 50

Лабораторія

Електроніки, електротехніки та схемотехніки


Завідувач кабінетом:

Янчишен Сергій Миколайович


Консультація:  Вівторок з 15.00 до 16.00


Робота гуртка:  2-й, 4-й – Понеділок з 15.00

Ваша первая новость.

Шановний студент!


На моєму сайті ви можете отримати потрібну Вам інформацію згідно навчального плану.

Видео

Фотогалерея

Статьи

Подписаться на RSS

Оптимізація навчальної діяльності студентів на заняттях інформатики

Кожне заняття - це результат педагогічної творчості викладача, який несе особисту відповідальність за його ефективність.

Викладачі Білгород-Дністровського

державного аграрного технікуму

Янчишен С.М., Янчишена О.М.


   Справжній педагог, в першу чергу, творча особистість, який не втомлюється вкладати в свою професійну діяльність душу і серце. На сьогодні молодь дуже вибаглива, аудиторію важко чимось здивувати. Тому задумки викладача повинні бути цікавими, оригінальними і при цьому ефективними. Внести різноманітність в навчальний процес, зосередити увагу студента на темі заняття, не порушуючи нормативів і вимог, головна задача сучасного педагога.

    Впровадження нестандартних занять в навчальний процес передбачає залучення всіх студентів у спільну діяльність, допомагає більш ефективно засвоїти навчальний матеріал, при цьому сам процес вивчення теми цікавий і захоплюючий. Одним з мотивуючих механізмів спонукання пізнавального інтересу студентів з дисципліни «Інформатика» є застосування лекції-візуалізації. Подібна форма лекційних занять наочно демонструє зразки роботи з інформацією, а також її корисність і раціональність у порівнянні з традиційно прийнятими формами.

Даний вид лекції є результатом нового використання дидактичного принципу наочності. Зміст цього принципу змінюється під впливом форм і методів активного навчання. Психологічні та педагогічні дослідження показують, що наочність не тільки сприяє більш успішному сприйняттю і запам’ятовуванню навчального матеріалу, але і дозволяє активізувати розумову діяльність, глибше проникати в сутність досліджуваних явищ, показує їх зв’язок з творчими процесами прийняття рішень, підтверджує регулюючу роль в діяльності людини.

    Лекція-візуалізація навчить студентів перетворювати усну та письмову інформацію у візуальну форму, що сформує у них професійне мислення за рахунок систематизації та виділення найбільш значущих, істотних елементів змісту навчання. Все це створює передумови розвитку професійних якостей студента, таких як: здатність структурувати, виділяти головне, уміло працювати зі схемами й таблицями.

     Будь-яка форма наочної інформації містить елементи проблемності. Тому лекція-візуалізація сприяє створенню проблемної ситуації, вирішення якої на відміну від проблемної лекції, де використовуються питання, відбувається на основі аналізу, синтезу та узагальнення. Завдання викладача використовувати такі форми наочності, які не тільки б доповнювали словесну інформацію, але й самі були носіями інформації. Чим більше проблемності в наочній інформації, тим вище ступінь розумової активності студента.

   Даний вид лекційних занять також реалізує і дидактичний принцип доступності: можливість інтегрувати зорове і вербальне сприйняття інформації.

    При підготовці та проведенні лекції-візуалізації викладачеві слід звернути увагу на такі особливості проведення заняття:

  • За змістом лекція-візуалізація являє собою усну інформацію, перетворену у візуальну форму.
  • Відеоряд, який сприймається і усвідомлюється є опорою практичних дій.

   Викладач повинен підготувати такі демонстраційні матеріали та форми наочності, які не тільки доповнюють словесну інформацію, але самі виступають носіями змістовної інформації.

   Підготовка такого навчального матеріалу полягає в реконструкції змісту лекції або її частини у візуальну форму для подання студентам через технічні засоби навчання.

    Застосування такої лекції зводиться до коментування підготовлених візуальних матеріалів.

Краще всього використовувати в одній лекції різні види візуалізації - кожен з яких або їх поєднання обирається залежно від змісту навчального матеріалу. У лекції-візуалізації важлива певна наочна логіка і ритм подачі навчального матеріалу. Для цього можна використовувати технічні засоби навчання, малюнки, кольори, графіку та інше. Важливі дозування використання матеріалу, майстерність і стиль спілкування викладача зі студентами.

   Так як інформатика викладається на перших курсах ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, то в методиці проведення лекцій-візуалізацій необхідно враховувати адаптаційний період вчорашніх школярів. Доцільно використовувати засоби полегшення сприйняття студентами лекційного матеріалу:

  • пов’язувати зміст лекції з відповідними лабораторними і практичними заняттями;
  • показувати зв’язок теоретичного матеріалу з практикою та значення набутих знань в         майбутній практичній діяльності;
  • використовувати в процесі викладання наочні посібники та технічні засоби навчання;
  • зорієнтувати студентів щодо підручників і навчальних посібників, тим самим спрямовуючи їх на самостійну роботу;
  • розкривати найбільш цікаві факти, наводити прості і яскраві приклади.

   Методика викладання подібної лекції передбачає попередню підготовку візуальних матеріалів відповідно до її змісту. У цій роботі повинні брати участь студенти, тоді вони не тільки сприймають, але і «створюють інформацію». Завчасно викладач дає завдання студентам підготувати наочні матеріали для лекції, визначивши об’єм та способи подання інформації.

    У таких лекціях основний акцент робиться на розвиток візуального мислення. Воно може істотно підвищити ефективність сприйняття, розуміння і засвоєння інформації та перетворення на знання.

Визначимо етапи проведення лекції-візуалізації з інформатики:

  • мотивація студента на нову форму засвоєння матеріалу. Для створення передумови мотивації студентів наводиться цікавий факт, ілюструється засобами мультимедіа. При цьому одна з очікуваних відповідей на нього демонструється у формі відеоряду.
  • формулювання і виклад питань. На початку вивчення кожного питання проводиться його візуалізація на опорних слайдах презентації, а в процесі його викладу використовуються різні форми наочності: натуральні, образотворчі або символічні. Наприкінці викладу кожного питання проводиться звернення до аудиторії з пропозицією розв’язати проблемну ситуацію, представлену в відеоматеріалах лекції і спрямовану на розвиток у слухачів здібностей перетворення усної та письмової інформації у візуальну форму.
  • підведення підсумків у вигляді фронтальної бесіди і відповідей на ключові питання теми.

Особливості використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі

 У XXI-му столітті рівень володіння комп’ютерними технологіями починає визначати політичний і господарський статус держав і України зокрема. Для успішної роботи в таких умовах Українї потрібні люди - висококваліфіковані фахівці, що відповідають найвищим вимогам сучасності. Зараз освіта перетворюється в одне з джерел найцінніших стратегічних ресурсів - людського капіталу та знань, що, в кінцевому рахунку, визначає загальний рівень розвитку суспільства, тому основні заходи держави спрямовані на розвиток національної системи освіти, регламентовані законами України «Про освіту», «Про вищу освіту». Головним прискорювачем розвитку системи вищої освіти стає впровадженням комп’ютерних технологій у навчальному процесі.

Комп’ютерізація суспільства, у свою чергу, практично неможлива без комп'ютеризації системи освіти, в силу чого ця проблема за своєю значимістю виходить зараз на перше місце в педагогічній науці. Пріоритетність цієї проблеми посилюється ще й тим, що вона є принципово новою. Виникнувши разом з появою комп'ютера, тобто в останні два десятиліття, вона не може використовувати досвід минулих століть і тисячоліть, як це робиться в класичній педагогіці, і вимушена розвиватися тільки "зсередини", формуючи свою наукову базу одночасно у всіх необхідних сферах - філософії, психології, педагогіки та методики. Ця обставина, у поєднанні з крайньою практичною необхідністю, надає проблемі комп'ютеризації освіти підвищену актуальність, виводить її на перше місце в групі першочергових завдань сучасної педагогіки.

Комплексна інформатизація вищих навчальних закладах орієнтується тепер на формування та розвиток інтелектуального потенціалу науки, вдосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ютерних методів навчання, використання в педагогічній роботі сучасних інформаційних та комп'ютерних технологій.

Розробляючи принципи організації навчання за допомогою комп'ютерних технологій, необхідно приймати до уваги, з одного боку, дидактичні властивості і функції навчання самих засобів комп'ютерних технологій, як основи навчання, з іншого боку, концептуальні напрями дидактичної організації такого навчання, як елемента загальної системи освіти на сучасному рівні.

Перш за все, необхідно представити гідності комп'ютерного методу з психологічної точки зору. Комп'ютерне навчання несе в собі величезний мотиваційний потенціал. За умови правильно складеної програми комп'ютер може допомогти викладачеві індивідуалізувати та диференціювати навчальний процес, у той час як студенти, будуть відчувати постійну присутність доброзичливого інструктора - машини.

Комп'ютер гарантує конфіденційність. У тому випадку, якщо не ведеться запис результатів для викладача, тільки сам учень знає, які помилки він допустив, і не боїться, що викладач впізнає його результати. Таким чином, самооцінка учня не знижується, а на уроці створюється психологічно комфортна атмосфера. Комп'ютер забезпечує велику ступінь інтерактивності навчання, ніж робота в аудиторії. Студенти можуть допускати будь-яку кількість помилок, не відчуваючи при цьому терпіння комп'ютера, і витрачають навчальний час тільки на виправлення, аналіз власних помилок і можуть не слухати, як викладач знову пояснює вже знайомий матеріал.

Вирішальним факторомуспішного впровадження комп'ютерних технологій у навчальний процес єготовність і здатність викладачівосвоїти засоби комп’ютерних технологій і запропонувати нові методики навчання з використанням цих засобів.

Із застосуванням відповідних методик навчання мультимедійні навчальні програми можна використовувати: при проведенні аудиторних заняттях; на факультативних заняттях; на додаткових заняттях з відстаючими; для самостійної роботи студентів у позаурочний час.

Н.Голівер наводить ряд суттєвих позитивних факторів, що підвищують ефективність навчання студентів. Використання комп'ютерних технологій:

1. Дозволяє індивідуалізувати навчання.

2. Підвищує активність студентів.

3. Допомагає інтенсифікувати навчання.

4. Підвищує мотивацію навчання.

5. Створює умови для самостійної роботи.

6. Сприяє виробленню самооцінки у студентів.

7. Створює комфортне середовище для навчання.

Повсюдне використання комп'ютерних ресурсів, що є продуктом інтелектуальної діяльності найбільш кваліфікованої частини працездатного населення суспільства, визначає необхідність підготовки в підростаючому поколінні творчо-активного резерву. З цієї причини стає актуальною розробка певних методичних підходів до використання засобів нових комп'ютерних технологій для реалізації ідей розвиваючого навчання, розвитку особистості студента.


Педагогічні цілі використання засобів комп'ютерних технологій

 

  1. Розвиток особистості
  2. Естетичне виховання
  3. Розвиток комунікативних здібностей
  4. Розвиток умінь здійснювати експериментально-дослідницьку діяльність
  5. Формування інформаційної культури
  6. Формування умінь приймати оптимальне рішення
  7. Розвиток мислення